опоряджати

опоряджати
-а́ю, -а́єш і рідко опоря́джувати, -ую, -уєш, недок., опоряди́ти, -джу́, -ди́ш, док., перех.
1) Давати лад чому-небудь; упорядковувати.
2) Готувати, налаштовувати що-небудь. || Прибирати що-небудь, надаючи впорядкованого вигляду. || Поправляти що-небудь на собі (одяг, зачіску і т. ін.). || Збирати, споряджати, ладнати когось куди-небудь. || Складати, збирати що-небудь (речі і т. ін.).
3) спец. Обробляти, надаючи готового, закінченого вигляду.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "опоряджати" в других словарях:

  • опоряджати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • обладнувати — ую, уєш, недок., обладна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Споруджувати, ладнати що небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що… …   Український тлумачний словник

  • обсмикувати — ую, уєш, недок. обсми/кати, обсми/каю, обсми/каєш і обсми/чу, обсми/чеш, док., перех. і без додатка. 1) Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). 2) Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати,… …   Український тлумачний словник

  • обсмикуватися — уюся, уєшся, недок., обсми/катися, аюся, аєшся, док. 1) Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати на собі одяг, вбрання. 2) Пас. до обсмикувати 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • опоряджання — я, с. Дія за знач. опоряджати …   Український тлумачний словник

  • опоряджувати — див. опоряджати …   Український тлумачний словник

  • опорядити — див. опоряджати …   Український тлумачний словник

  • прибирати — а/ю, а/єш, недок., прибра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і неперех. Порядкуючи в якому небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. || перен. Опоряджати, обладнувати що небудь. || Складаючи належним чином, застеляти (звичайно постіль).… …   Український тлумачний словник

  • споряджати — а/ю, а/єш, недок., споряди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Забезпечувати всім необхідним, готувати для відправлення куди небудь; збирати, виряджати когось куди небудь. 2) розм. Робити, виготовляти що небудь, перев. ручним способом; майструвати.… …   Український тлумачний словник

  • збирати — I = зібрати 1) (когось / щось в одному місці), скупчувати, скупчити, купчити, згромаджувати, згромадити; зосереджувати, зосередити, концентрувати, стягати, стягувати, стягти, стягнути, підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути (у великій… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»